- офіційний кредитор
- lender of record; nominal lender; ostensible lender
Українсько-англійський словник. Економіка, Фінанси, Банки, Инвестиції, Кредити. С. Я. Єрмоленко, В. І. Єрмоленко . 2003.
офіційний кредитор
Look at other dictionaries:
кредитор — а, ч. 1) Той, хто надає кредит (у 1 знач.); позикодавець. 2) бухг. Громадянин або юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника. || Громадянин або юридична особа, перед якою дана організація має… … Український тлумачний словник
вексель — я, ч. Борговий документ установленого законом зразка про обов язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк. •• Авальо/ваний ве/ксель вексель із банківською гарантією. Ава/нсовий ве/ксель вексель для авансування майбутніх робіт,… … Український тлумачний словник
баланс — у, ч. 1) бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. || Елемент методу бухгалтерського обліку. || Система показників, згрупованих у зведену таблицю, що… … Український тлумачний словник
кредит — I кр едит у, ч. 1) Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; прот. дебет. 2) Три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні… … Український тлумачний словник
борг — у, ч. 1) Те, що взяте в позику; позичене. Влазити у борги. Брати у борг. 2) Сума непогашеного фінансового зобов язання. •• Безнаді/йні борги/ у бухгалтерському обліку – борги, про які відомо, що їх не повернуть. Вну/трішній борг сума коштів, що… … Український тлумачний словник
депозит — у, ч. 1) Гроші або цінні папери, адресовані через кредитну установу (банк, ощадну касу, нотаріальну контору) кредиторові, а також сама операція з грішми або цінними паперами. 2) Вклади в банках. 3) Часткова сплата за товар або послугу з тим, щоб… … Український тлумачний словник
право — а, с. 1) тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. 2) Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю панівного… … Український тлумачний словник
сила — и, ж. 1) Здатність живих істот напруженням м язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. || перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що небудь. || Фізичний вплив, насильство. || Життєва… … Український тлумачний словник
